воскресенье, 22 октября 2017 г.

Ментальні карти у навчальному процесі «Створюємо інтелект-карту (Mind Map)»

Карти розуму   https://sites.google.com/site/kartyrozumu/
       При викладанні української мови та літератури інтелектуальні карти доцільними будуть на різних етапах уроку. Наприклад, візуально укомплектований матеріал полегшує сприйняття нової інформації або стає підсумком вивченої. Зручності додає функція збереження на жорсткий диск, тобто перетворення онлайн – схем у простий роздатковий матеріал. http://vumosh.blogspot.com/p/blog-page_46.html
   Coggle також можна використовувати на уроках літератури в якості створення різноманітних інфографік, зокрема кластерів. Це дозволяє залучити учнів до творчого мислення, усебічного аналізу проблемного завдання та пошук його нестандартного рішення. https://padlet.com/lunnatvik/11ps0nxl824g/wish/61673583
  Окрім цього, такі карти можна створювати як результат будь-якої проектної роботи, як випереджальне домашнє завдання, як елемент самостійної роботи тощо. За умови грамотно підготовлених учнів та наявності відповідної матеріально – технічної бази, ментальні карти суттєво пожвавлять урок та стануть сучасним його доповненням.
     Інновації будують нову систему освіти, нові методи і принципи виховання, нововведення в педагогічну майстерність. Але треба, щоб ці нововведення не завадили навчальному процесу, не стали предметом новаторсько – методичних перегонів, а були  лише інструментами зміни класичної форми навчання дітей. Необхідно пам’ятати, що технології не замінять педагога, проте вчитель, який використовує в роботі технології замінить того, хто ними не володіє.
   Карти розуму
Почнемо з визначення, що ж це таке – “карта розуму”, і чим вона може бути корисною в житті. Карта розуму (Mind Map, якщо не по-нашому) – це схема, призначена для візуалізації інформації при її обробці людиною. Багато хто з нас, вирішуючи ту чи іншу розумову задачу, малюють Схемки на листках паперу. Карти розуму дозволять робити це науковим способом і набагато ефективніше. За допомогою складених за певними правилами карт можна наочно представляти досить складні концепції та великі обсяги інформації. Наочність спрощує аналіз даних та їх запам’ятовування.
Що таке карти пам'яті? Майндмеппінг (mindmapping, ментальні карти) — це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису. Карти пам'яті (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. Карти пам'яті використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей. Карта пам'яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. У основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною крапкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт. (Радіант - точка небесної сфери, з якої як би виходять видимі шляхи тіл з однаково направленими швидкостями, наприклад, метеоритів одного потоку). Це показує нескінченну різноманітність можливих асоціацій і отже, невичерпність можливостей мозку. Подібний спосіб запису дозволяє карті пам'яті необмежено рости і доповнюватися. В українських перекладах термін може звучати по-різному — «карти розуму», «карти пам'яті», «інтелект-карти», «майнд-мепі».
       Ментальні карти на уроках 
  Аби досягти оптимального ефекту від використання інструменту інтелект-карти в загальноосвітніх (та й дошкільних) закладах, орієнтуються на такі правила: будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Подібна візуалізація дозволяє: – спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків – уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допоможе: – посилити асоціативний ряд – збільшити інтелектуальну і творчу свободу величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки: – економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій – відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє: – уникнути монотонності зображення – акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні – структурувати сприйняття максимізувати застосування нешаблонних: – іконок – малюнків – значків – символів обирати відповідний формат паперу: – для невеликих за обсягом інтелект-карт — А4 – для масштабних карт — А3 використовувати інструменти побудови карти, які б відповідали віку дітей: – для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, маркери, кольорова крейда тощо – для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо будувати дерево по горизонталі, а не вертикалі, що полегшує його сприйняття мозком будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки іншої гілки. Контури запобігають: – змішуванню інформації – утворенню накладених один на одного візуальних образів. Також диференціюйте застосування інструментів залежно від: віку вихованців чи школярів вимог навчального процесу Зокрема, карти пам’яті можуть використовуватися: всією дошкільною групою чи класом окремими групами класу індивідуально/
Як створити ментальну карту ? 
Етапи побудови карт пам’яті можуть різнитися залежно від цілей та завдань уроку, заняття, однак загальний алгоритм побудови такий:
 Етапи побудови інтелект-карт/ Етапи Особливості 
1. Обмірковування ідеї проводять мозковий штурм: озвучують будь-які слова, ідеї, образи, асоціації, що спадають на думку обирають базовий центральний образ (об’єкт вивчення) 
2. Деталізація змісту інтелект-карти будують центральний образ обмірковують ключові слова будують головні гілки записують ключові слова (по одному слову на кожній гілці) 
3. Доповнення карти новими ідеями будують розширені вітки від головних гілок там, де це можливо, додають: – іконки – малюнки – значки – символи прослідковують зв’язки між окремими образами, асоціаціями активно застосовують різні кольори, шрифти, розміри, товщину слів і гілок 
4. Редагування повторно застосовують мозковий штурм для з’ясування невикористаних асоціацій записують нововиявлені асоціації інтелект-карту переглядають, щоб виявити можливі: – описки – помилки – дублювання гілок перевіряють можливість відтворення візуальних образів, зображених на ментальній карті
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

Інтелект-карти — саме те для сучасного освітнього процесу.
   Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) у початковій школі стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії. Сама назва інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», котре використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бьюзен. Також часто зустрічаються синонімічні переклади: карти асоціацій, карти розуму, карти думок, карти пам’яті, ментальні карти. Назви відображають основну ідею техніки — побудову «дерева асоціацій», у якому: в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д. 
Що таке ментальні карти ? 
   Це популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу: візуалізації систематизації класифікації асоціації. 
Навіщо інтелект-карти? 
    Де-факто, інтелект-карти є проекцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації. Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області. Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для цього ментальну карту. 
Інтелект-карти можна застосовувати в освітньому процесі, приміром: опановуючи кейс-технології досліджуючи родовід у початковій школі за економічного виховання дошкільників. Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що: дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів записи у вигляді деревовидних схем є тотожними «мові» людського мозку. 
Ментальні карти на уроках
  Аби досягти оптимального ефекту від використання інструменту інтелект-карти в загальноосвітніх (та й дошкільних) закладах, орієнтуються на такі правила: будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Подібна візуалізація дозволяє: – спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків – уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. 
Такий підхід допоможе: – посилити асоціативний ряд – збільшити інтелектуальну і творчу свободу величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки: – економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій – відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. 
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.


МЕНТАЛЬНІ КАРТИ COGGLE

ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ


Пропонуємо 10 правил створення ментальної карти  https://coggle.it/
1. Починаємо з центральної ідеї посередині чистого аркушу, використовуючи малюнок і хоча б 3 кольори.
2. Використовуємо картинки, символи, коди і заповнюємо ними весь вільний простір.
3. Вибираємо ключові слова і друкованим текстом наносимо на гілки, використовуючи верхній та нижній регістр.
4. Кожен елемент (слово/картинка) повинен мати власну гілку.
5. Лінії повинні бути з’єднані, починаючи від центральної ідеї. Центральні лінії товстіші, органічні і текучі. Всі наступні гілки стаючи тоншими в залежності від радіального розходження від центру.
6. Робимо лінії такої ж довжини, як і слово/картинка.
7. Використовуємо кольори на власний розсуд і на всій карті пам’яті.
8. Розробляємо свій особистий стиль майнд меппінгу.
9. Використовуємо акценти і показуємо асоціації на своїй карті пам’яті.
10. Зберігаємо ясність інтелектуальної карти, використовуючи радіальну ієрархію в цифровому порядку, або охоплюючи всі гілки [2].  

Створення ментальних карт

понедельник, 7 октября 2013 г.

Сервіси Google

  Тема: Google - сервіси в освітньому середовищі

План

  1. Заповнення анкети "Сервіси-Google" через інтегроване ознайомлення із "Google-сервісами» за допомогою корисних посилань.
  2. Робота у форумі МОІППО. http://forum.moippo.mk.ua/ 
  3. Аналіз персональних блогів вчителя.


Корисні посилання та Вікіпедія:


Ситуація. Учень, показавши на меню сайту Google, запитав у вчителя: "Яким чином ці символи можуть змінити моє життя?"
Завдання 2:
Крок 1. Розглянути зображені сервіси Google і дати відповіді на запитання:
  • Чи всі сервіси Google, зображені в меню, Ви знаєте?
  • Якими з них ви систематично користуєтесь?
  • Яке їх призначення? 
  • Які з цих сервісів Ви бачите вперше і, на вашу думку, як їх можна використати? 
  • Яку відповідь від учителя отримав учень, розглядаючи меню сайту Google?

Крок 2. Розмістити відповіді на форумі МОІППО у рубриці "Моя педагогічна знахідка" у темі "Сервіси Google"

Крок 3. Прикріпити файл на цьму форумі з Вашими педагогічними знахідками ( родзинками з досвіду використання сервісів Google, сайтами, блогами тощо) за посиланням http://forum.moippo.mk.ua/
Історія створення
      «Google - это игра со словом googol (гугол). Гугол - это 1 со ста нулями. Во вселенной не существует гугол чего-нибудь. Так создатели Google хотели дать понять, что цель компании -создать бесконечно огромную базу данных для поиска.»
[бібліотека Гумер]
     Google вигадали та створили два студенти Ларі Пейдж (Larry Page) та Сергій Брін (Sergey Brin). Вперше вони зустрілись у 1996 році та почали співпрацювати на пошуковому сервісі BackRub, який аналізував так звані «зворотні посилання». Чутка про нову технологію пошуку швидко поширилась в Інтернеті. Ларі та Сергій вирішили створити величезну пошукову систему, яку згодом назвали Google. Компанія Google офіційно започаткована у 1998 році. За час свого існування компанія неодноразово отримувала призи, ставала лідером різноманітних рейтингів у ІТ-технологіях, стала одною з найприбутковіших компаній світу.
На даний момент Google продовжує розвиватись та створювати нові продукти.
    Мета компанії залишається незмінною - всю інформацію зробити доступною і відкритою для всього світу.
    Сервіси Google орієнтовані на мережеву взаємодію людей. Для освіти в цьому середовищі існують важливі можливості для спілкування і співпраці. Середовище сучасних мережевих сервісів дає можливість створювати навчальні ситуації, в яких учні та вчителі можуть освоювати й відпрацьовувати навички, необхідні в XXI столітті.

 

      Крім пошукової системи, сайт www.google.com надає багато безкоштовних сервісів, зокрема мережеві сервіси призначені для спільної творчої діяльності: пошук даних, класифікація, спільне редагування, мультимедійна творчість тощо.
 

Чому саме Google?

  • Простота у використанні
  • Обов’язкова авторизація 
  • Безкоштовність 
  • Відкритість 
  • Адаптація та сумісність (браузери) 
  • Широта можливостей 
  • Навчання (довідка) 
  • Оригінальність, “ власне обличчя, стиль ” 
  • Мовна політика (багатомовність) 
  • Помірні та реальні технічні вимоги до ПК 
  • Компактність та універсальність
Анкета підсумкова
 





среда, 2 октября 2013 г.

Портфоліо та портфоліо прцеси


Портфоліо та портфоліо процеси.




Питання для самоперевірки:
  1. Як виникло портфоліо?
  2. Що таке портфоло і портфоліо процес?;
  3. Як портфоліо підвищує педагогічну компетентність та педагогічну майстерність вчителя ?
  4. Як портфоліо управляє якістю знань учнів?
  5. Від чого залежить контент портфоліо педагога і учня?