Навчальний проект

Методичні рекомендації щодо створення технологічної карти навчального проекту

Бабійчук В. Г., методист навально-методичної лабораторії акмеології МОІППО

На відбірковому етапі ІІ (обласного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» членами фахових журі оцінюється технологічна карта навчального проекту. На допомогу вчителю, в Миколаївському ОІППО розміщено приклад технологічної карти навчального проекту на окремому гаджеті (сторінці), на блозі Бабійчук В. Г. «Всеукраїнський конкурс «Учитель року» за посиланням http://konkursuchitel.blogspot.com/p/blog-page_20.html

Ґаджети допомагають систематизувати та структурувати інформацію, забезпечити її контент додатковим функціоналом (гіперпосилання на сторінки різних сайтів, блогів, скріншотів, фотосвітлин).

Мета конкурсного випробовування  «Навчальний проект» – перевірити вміння конкурсантів проектувати дослідницько-пошукову діяльність учнів.

У межах визначеного часу має бути презентація технологічної карти навчального проекту у будь-якій формі (словесній, мультимедійній, відеопрезентації, ментальної карти або таблиці та інше).

У технологічній карті проекту варто звернути увагу на дванадцять складових (вісім із яких є основними аспектами, а саме: проблема та її актуальність, тема, мета, завдання, план (механізм) реалізації проекту, форми та критерії оцінювання діяльності, передбачувані (очікувані, кінцеві) результати).

Решта 4 (чотири) аспекти розширюють і уточнюють технологічну карту (паспорт) навчального проекту, а саме: автори-розробники, цільова група, характеристика проекту за класифікаційними параметрами, аналіз силового поля)

Технологічнна карта (паспорт) навчального проекту

1. Проблема та її актуальність.

2. Тема.

3. Автори-розробники.

4. Цільова група.

5. Мета.

7. Завдання.

8. Передбачувані (очікувані, кінцеві) результати..

9. Характеристика проекту за такими класифікаційними параметрами:

-  спосіб (характеристика) діяльності;

-  зміст;

-  склад учасників;

-  тривалість;

-  характер партнерської взаємодії;

-  реалізація міжпредметних зв’язків.

10. Механізм реалізації проекту (план дій).

№ з/п	Етапи реалізації проекту та назви заходів	Терміни виконання	Виконавці та форми представлення результатів дослідження	Ресурси
				матеріальні	людські

11. Аналіз силового поля (за 10-ти бальною шкалою).

Підтримка	Бал	Опір	Бал
Адміністрація		Адміністрація
Практичний психолог		Практичний психолог
Учителі		Учителі
Педагог-організатор		Педагог-організатор
Учні		Окремі учні
Батьки		Окремі батьки

ВИСНОВОК: цей проект має певну підтримку, яка є більшою за опір, тому вважаємо його життєздатним у подальшому впровадженні.

12. Оцінювання (форми та критерії).

Аспекти оцінювання	Шкала оціню- вання	Само- оцінка	Експер- тна оцінка	Взаємо- оцінка	Загальна оцінка
І. Оцінка змісту проекту - 2,5
1.1. Актуальність, обґрунтованість проблеми, відповідність завданням сучасної педагогіки	0,5
1.2. Відповідність мети, завдань, плану, результатів обраній темі	0,5
1.3. Реальність та практична чи теоретична цінність	0,5
1.4. Новизна, оригінальність	0,5
1.5. Обсяг та повнота розробки	0,5
ІІ. Діяльність з реалізації проекту - 2,5
2.1. Самостійність, ініціативність	0,5
2.2. Творчість, уміння здійснювати ситуативну корекцію	0,5
2.3. Дотримання плану чи програми діяльності	0,5
2.4. Розподіл обов’язків та їх виконання	0,5
2.5. Командність, взаємостосунки в групі	0,5
ІІІ. Захист проекту - 2,5
3.1. Якість доповіді (композиція, логіка, послідовність, аргументованість, чіткість, оригінальність)	0,5
3.2. Педагогічна техніка (культура мовлення, почуття часу, утримання уваги аудиторії, артистизм тощо)	0,5
3.3. Ерудованість (обсяг та глибина знань з теми, відповіді на питання, загальна культура)	0,5
3.4. Методика використання наочних та технічних засобів	0,5
3.5. Уміння оцінити власну діяльність та її результати	0,5
ІV. Оцінка результатів проекту - 2,5
4.1. Реальність та можливості застосування (витратність, прибутковість з позицій педагогічного менеджменту)	0,5
4.2. Універсальність (можливість його реалізації за різних умов, з різними категоріями)	0,5
4.3. Завершеність, готовність до подальшого застосування	0,5
4.4. Обсяг, повнота розробки	0,5
4.5. Якість оформлення результатів	0,5
Усього:	10 балів

Навчальний проект – це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмету.

Навчальний проект спрямований на самостійну роботу учнів і відрізняється від традиційних шкільних занять. Оскільки, саме в навчальному пректі учні збирають і опрацьовують дані, необхідні для виконання проекту. А також самі вирішують, які джерела обрати, як працювати і як подати результати своєї роботи.

Проект може бути короткий (2-4 тижні), середній (1-2 місяці) чи довгий (кілька місяців). Може бути справою двох-трьох учнів або навіть 20 чи 30 учнів, поділених на групи по кілька осіб. Проект популяризує роботу в колективі, навчає співпраці в групі, а також відповідальності за себе й за інших. Навчає також виконання систематичних, тривалих дій, що вимагають планування й координації.

Навчальний проект має чіткі критерії оцінювання діяльності учасників проекту, кінцевого результату тощо.

Чого навчає проект? Окрім здобування знань, учні, беручи участь у спільному проекті, вдосконалюють уміння:

· вирішувати проблеми,

· приймати рішення,

· спілкуватися,

· брати відповідальність,

· самостійно і творчо мислити,

· планувати й організовувати роботу в групі,

· збирати й обробляти інформацію,

· співпрацювати,

· оцінювати перебіг і результати власної праці,

· проводити публічну презентацію.

Який проект вважається вдалим? Проект вдалий, якщо:

· пов’язаний з навчальною програмою і поглиблюється, виходячи за її межі, для вирішення поставлених проблем;

· стосується реальних, відомих учням проблем і ситуацій;

· залучає учнів особисто, оскільки стосується речей, які для них цікаві й важливі;

· веде до здобуття і знань, і вмінь;

· має чітку мету, методи роботи, розподіл завдань, терміни;

· навчає співпраці, а не суперництву;

· в ньому домінує робота в колективі, навіть якщо конкретні завдання учні можуть виконувати індивідуально;

· заздалегідь відомі правила, за якими вчитель моніторить почергові етапи роботи й активності учнів;

· результати роботи учнів будуть презентовані публічно;

· поєднує навчальний зміст з різних галузей. Існують проекти, сильно пов’язані з однією галуззю (наприклад, з фізикою) або міждисциплінарні, які зазвичай вимагають співпраці вчителів двох чи кількох предметів. (проект "Класна школа" https://klasnashkola.eu/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82.pdf)

ЯК ВИБРАТИ ТЕМУ ПРОЕКТУ

Для того, щоб почати дослідження, потрібно знайти проблему, яку можна досліджувати та яку хотілося б розв’язати. Саме вона підкаже, як сформулювати тему проекту.

А що означає знайти або виявити проблему?  Давньогрецьке слово «проблема» перекладається як «завдання», «перепона», «труднощі». Уміння розпізнати проблему іноді цінується більше, ніж уміння її розв’язати. Головне завдання будь-якого дослідника – знайти щось незвичайне в звичайному, побачити труднощі та суперечності там, де іншим все видається звичним, зрозумілим і простим. Найпростіший спосіб розвинути в себе вміння бачити проблеми – учитися розглядати одні й ті ж предмети з різних точок зору. 

Запитання на допомогу у виборі теми. 

1. Що мене найбільше цікавить?
2. Чим я хочу займатися передусім (наприклад, математикою чи інформатикою, фізикою, хімією чи біологією)?
3. Чим я здебільшого займаюсь у вільний час? 
4. Що допомагає мені отримувати хороші оцінки в школі?
5. Про що з вивченого в школі хотілося б дізнатися більше, глибше?
6. Чи є щось таке, чим я особливо пишаюсь? 

·   Якими можуть бути теми проекту? 

Темою може стати: об’єкт; дослідження; проблема; справа. 

Об’єкт. Обери якийсь цікавий об’єкт. . Подумай, що з цим об’єктом можна зробити, як його вивчити, де можна знайти, обробити та узагальнити інформацію про нього, як представити результати роботи. Приклади: «Полігон твердих побутових відходів (ПТВ) – сміттєзвалище», «Сміттєспалювальний завод», "Робототехніка на сміттєпереробному заводі". 

Дослідження. Обери об’єкт, який хочеш дослідити в певному контексті. Для цього постав перед собою запитання: «Що я хочу дізнатися про цей об’єкт?». Подібне формулювання допомагає спрямувати дослідження, потрібно лише добре його спланувати та здійснити. Приклади: « Як спалювання сміття впливає на здоровя людини?", "Які хімічні сполуки виділяються при спалюванні сміття?"», «Чи може дати друге життя  сміттєпереробний завод?, "Чк можна використати  робототехніку в корисних цілях на заводі?"». 

Проблема. Обери об’єкт, або ситуацію, з якими пов’язана певна проблема. Подумай, що тебе не влаштовує, що хотілося б покращити. Можна вивчити ставлення до цієї проблеми інших людей. Спочатку слід з’ясувати суть проблеми, а потім розробити та реалізувати варіанти її вирішення. Тема, сформульована таким чином, орієнтована на реально втілюваний і актуальний результат. Приклади: «Як запустити сміттєпереробний завод?», «Можливості використання робототехніки при розподілі та переробці сміття», «Як організувати роздільний збір сміття?». 

Справа. Обери конкретну справу, яку ти вважаєш корисною. Від такої теми відразу можна перейти до планування дій, не заглиблюючись у дослідження проблеми. Такий проект в основному носить організаційний характер. Приклади: «Публікації про сміттєпереробні заводи та роздільний збір сміття"», «Дистанційні уроки з математики, хімії, фізики, біології, географії, інформатики"», «Публікації про робототехніку». 

МЕТА ПРОЕКТУ.

Визначити мету проекту — означає дати відповідь собі та іншим на запитання, для чого ми його виконуємо. Мета — це результат, якого ти сподіваєшся досягти наприкінці проектної діяльності. Наприклад, тема твого проекту — «Робототехніка на сміттєпереробному заводі". Тебе цікавить проблема, «як роботи розподіляють і переробляють сміття на заводі?», метою дослідження в такому разі буде вивчення можливостей штучного інтелекту роботів як засобу для розподільного збору та переробки сміття.

ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ.

Завдяки чітко сформульованій меті тобі легше буде спланувати свою діяльність у напрямі до її досягнення. Кожне завдання має формулюватися таким чином, аби було зрозуміло, як його вирішити. Завдання проекту – це ряд специфічних досягнень, спрямованих на розв’язання зазначених проблем. Наприклад, досліджуючи можливості використання роботів під час розподілу сміття та його переробки, можна поставити перед собою завдання: проаналізувати низку джерел інформації і ресурси із метою порівнянн, співставлення, ранжування та визначення: 1. Особливостей використання штучного інтелекту в робототехніці на сміттєпереробному заводі? 2. Можливих варіантів утилізації смяття в інших регіонах. 3.Переваги будівництва сміттєспалювального чи сміттєпереробного заводів.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ.

Гіпотеза — це припущення, ще не доведений і не підкріплений досвідом здогад. Слово «гіпотеза» походить від древньогрецького «hypothesis» — основа, припущення, судження про закономірні зв’язки явищ. Зазвичай гіпотези починаються зі слів «припустимо», «можливо», «якщо.., то...». Для розв’язання проблеми знадобиться гіпотеза або кілька гіпотез — припущень про те, як проблема може бути вирішена. Наприклад: Якщо побудувати сміттєпереробний завод, то можна покращити екологію довкілля, здоров`я людей, дати вторинне життя сміттєвій сировині, отримати додаткові робочі місця. Або: якщо побудувати сміттєспалювальний завод, то можна отримати додаткові альтернативні види енергії: теплову та електричну. У результаті дослідження гіпотеза має бути підтверджена або спростована.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ НАД ПРОЕКТОМ

1.  Перед початком роботи потрібно обов’язково скласти попередній план. Однак слід пам’ятати, що під час проведення проектної діяльності цей план зазвичай доводиться змінювати та вдосконалювати, оскільки проектування – процес творчий, у ході якого постійно доводиться щось доповнювати, від чогось відмовлятися. Перед тим, як розпочати роботу над проектом, необхідно відповісти на такі запитання: «Що? / Чому?», «Як?», «Хто?», «Коли?».

·  Етапи роботи над проектом 

Розробка. Планування. Реалізація. Презентація (захист). Оцінювання.

Для того, щоб скласти план, потрібно визначити, які методи та в якій послідовності можна для цього використати. Пропонуємо перелік доступних методів збирання інформації:

·  подумати самостійно; 

·  відшукати та прочитати книжки про те, що ти досліджуєш; 

·  переглянути кіно- й телефільми; 

·  знайти інформацію в глобальних комп’ютерних мережах, наприклад, в мережі Інтернет; 

·  запитати в інших людей; 

·  провести спостереження; 

·  здійснити експеримент. 

Необхідно пам’ятати, що і підбір методів дослідження, і план роботи залежать від характеру та особливостей проекту.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати роботи над проектом можна представити використовуючи різні методи й форми презентацій, наприклад мультимедійну презентацію та письмовий звіт, театралізовану постановку та стінну газету, карту та дискусію Це дасть можливість навчитися не лише представляти свої досягнення різнопланово, а й відчути радість успіху та впевненість у власних силах. Для того, щоб краще донести свої ідеї до тих, хто буде оцінювати результати роботи над проектом, потрібно підготувати текстовий опис проекту.

Короткий текстовий опис проекту складається за таким алгоритмом: 1. Тема проекту. 2. Обгрунтування (Чому обрана саме ця тема). 3. Мета проекту. 4. Поставлені завдання перед учнями для дослідження проблеми. 5. Доцільність обраних методів дослідження. 6. План роботи над проектом. 7. Очікувані кінцеві результати. 8. Зроблені висновки. 9. Можливості продовження роботи над проектом. 10. Використані ресурси.

ЗАХИСТ ПРОЕКТУ. Слід пам’ятати, що всі запропоновані думки, нові ідеї та інформація мають бути доведені. Учені говорять, що про результати досліджень потрібно не просто доповідати — їх треба захищати. Для цього потрібно: дати визначення головним поняттям, які використовуються в проекті; класифікувати основні предмети, процеси, явища та події; окреслити головні ідеї дослідження; сформувати судження й умовиводи; зробити висновки за результатами дослідження:

Джерела та література[ред. • ред. код]

1.Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. —-2004. — № 5—6.

2.Використання проектних технологій на уроках зарубіжної літератури http://osvita.ua/school/lessons_summary/in_lit/9606

3.Зазуліна Л. В. Педагогічні проекти: науково-метод. посіб. / Л. В. Зазуліна. — Кам'янець-Подільський: Абетка — НОВА, 2006. — 40 с.

4.Курицина В. Н. Метод проектов: вчера, сегодня, завтра // Образовательная технология как система, объединяющая теорию, практику и искусство. — Воронеж: ВГПУ, 2000. — С.59—63.

 Навчальний тренінг (2,5 год)

 План

1. Ознайомлення із метою конкурсного випробовування "Навчальний проект"

2. Виконання практичних завдань по підготовці до складання технологічної карти проекту (діяльнісна складова).

3.Складання технологічної карти навчального проекту та її презентація учасниками тренінгу.

4. Оцінювання технологічної карти переможцями обласного етапу конкурсу "Учитель року"

Технологічна карта навчального проекту

Мета: розробити (Що?) технологічну карту навчального проекту (Коли?) на очному етапі навчання (Де?) на курсах підвищення кваліфікації і навчальних тренінгах в МОІППО, (Як?) заповнюючи таблицю таксономії Б. Блума (Чому?), щоб визначити проблему, тему й пошуково-дослідницьку діяльність учасників екологічного проекту, спрямованого на вирішення екологічних проблем, шляхом змін у рівнях розумової діяльності та мислення високого рівня

Аспект, на який слід звернути увагу:

- технологічна карта проекту містить: 

·                     проблему, 

·                     тему, 

·                     мету, 

·                     завдання, 

·                     план реалізації проекту, 

·                     форми та критерії оцінювання діяльності, 

·                     передбачувані результати.

Діяльнісна складова навчального тренінгу

Приклад 1. http://romaschka.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83-%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%80-%D0%9D.%D0%9E..pdf

Приклад 2. 

Блог директора школи Антошкової  Майї Броніславівни  http://antoshkova.blogspot.com/2016/11/21.html
Приклад 3. Технологічна карта проекту «ряд Павуки»

https://drive.google.com/file/d/0BzmCP0fpgcDRMzM2ci1qa2QzbFE/view

Технологічна карта проекту «ряд Павуки»

Назва проекту	«Хижаки на павутині»
Тип проекту	Інформаційно-практико-орієнтований
Вік дітей	Шкільний -12 років
Тривалість    проектної діяльності	Короткостроковий – 2 уроки
Розділ програми	Різноманітність тварин
Тема програми	Павукоподібні. Будова, різноманітність та значення.
Мета	Ознайомити учнів з особливостями організації, різноманітністю та значеннямя павукоподібних.
Завдання	1. Формувати  уявлення про павукоподібних , їх розміри, ареал поширення, зовнішню будову та значення. 2. Формувати вміння брати участь у груповій роботі, вміння розприділити обоязки 3. Формувати вміння працювати з додатковою літературою, інтернет-джерелами.
Заходи	Провести з дітьми бесіду на тему: «Шкідливі чи корисні павуки?». Проблемні питання: 1.     Як живляться павуки 2.     Як будується павутина Самостійна робота учнів:  Чи може людина використати павутину?  Чи бачать павуки ?
Результат	Сформувати ціннісні уявлення про життєдіяльність павуків, їх різноманітність та значення Отруйні павуки на території України Поповнення словника (хеліцери,  павутинні бородавки.) . Створення проекту «Ряд Павуки»
Ресурси	1. Довідник «Комахи Хмельниччини», «Тварини України», «Червона книга тварин України. 2. Інтернет-ресурс- Вікіпедія 3. підручник «біологія»7 клас. 4. Електронні  фото павуків
В ході реалізації проекту формуються ключові компетентності:
Технологічна компетентність		1. Вчити встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.
Інформаційна компетентність		1. Вчити робити висновки з отриманої інформації, узагальнення.
Соціально комунікативна		1. Вміти вести діалог з однолітками. 2. Вчити приймати участь у групових формах роботи.

Приклад 4.

Технологічна карта навчального проекту

Назва проекту - «Колекція корисних копалин рідного краю»

Автори - учні 3-В класу Нікопольської ЗОШ №20

Координатор - вчитель початкових класів Скляр Наталія Олексіївна

Мета проекту: ознайомитись зі зразками корисних копалин нашої місцевості; розвиток вміння учнів працювати з різними джерелами інформації, презентувати результати своєї діяльності.

Завдання проекту:

1. Визначити ,які корисні копалини є в нашій області .

2. Знайти інформацію про підібрані зразки корисних копалин.

3. Оформити колекцію.

4. Збагатити словниковий запас учнів.

5. Познайомитись з новими професіями.

За видом діяльності, що домінує в проекті, - практично зорієнтований

За змістовим аспектом - природничо-науковий

За кількістю учасників - груповий

За тривалістю виконання - короткотривалий (3 уроки)

Програмно-технічне забезпечення проекту: доступ до інформаційних ресурсів;використання ІКТ при підготовці до захисту проекту; матеріали на друкованій основі.

Очікуваний результат: інформаційне повідомлення;створення колекції корисних копалин своєї місцевості.

Об’єкт пізнання - корисні копалини рідного краю.

Приклад 5. Структура технологічної карти   http://stud.com.ua/46489/pedagogika/struktura_tehnologichnoyi_karti

Приклад 6.

План-конспект уроку за підручником "Математика. 1 клас". Автори: Г. В. Дорофєєв, Т. Н. Міракова.

Таблиця 11.4. План-конспект уроку

Тема: Число 8. Цифра 8 (Фрагмент технологічної карти вивчення теми)

Тема	Число 8. Цифра 8
Мета теми	• вчити учнів розпізнавати, називати цифру 8, вважати в прямому і зворотному порядку в межах 10; • вчитися відгадувати загадки, складати різні фігурки з 8 клітин; • вчити формулювати тему і мети уроку, підводити підсумок уроку, складати план розповіді про число 8, розповідати за планом
Запланований результат	• знати назву і послідовність чисел при рахунку; • називати і позначати дії додавання і віднімання; • розуміти відносини між числами (більше, менше, дорівнює); • правильно вживати в мові математичні поняття; • навчитися правильно писати цифру 8
Основні поняття	Число і цифра 0; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10. Порівняння чисел. Поняття "сума", "різниця"
Міжпредметні зв'язки	Навколишній світ, літературне читання, образотворче мистецтво
Ресурси: • основні; • додаткові	Підручник Г. В. Дорофєєв, Т. Н. Міракова "Математика" 1 частина. Тема: "Число і цифра 8". Методичний посібник, наочний і роздатковий матеріал, робочий зошит до підручника для 1 класу "Математика" 1 частина
Організація простору	Робота фронтальна, індивідуальна, в нарах

• Інформація про домашнє завдання
Забезпечити розуміння учнями мети, змісту і способів виконання домашнього завдання	Три рівня домашнього завдання: • стандартний мінімум; • підвищений; • творчий
• Підведення підсумків заняття
Дати якісну оцінку роботи класу і окремих учнів	Повідомлення вчителя, підведення підсумків самими учнями
• Рефлексія
Ініціювати рефлексію учнів з приводу свого психоемоційного стану, мотивації своєї діяльності та взаємодії з учителем і однокласникам і	Телеграма, СМС, незакінчену пропозицію, координати

Технологічна карта дає можливість побачити навчальний матеріал цілісно і системно, проектувати освітній процес по освоєнню теми з урахуванням мети освоєння курсу, гнучко використовувати ефективні прийоми і форми роботи з дітьми на уроці, узгодити дії вчителя та учнів, організувати самостійну діяльність школярів у процесі навчання; здійснювати інтегративний контроль результатів навчальної діяльності.

Технологічна карта дозволяє вчителеві:

• реалізувати плановані результати ФГОС другого покоління;

• визначити універсальні навчальні дії, які формуються в процесі вивчення конкретної теми, всього навчального курсу;

• системно формувати в учнів універсальні навчальні дії;

• осмислити і спроектувати послідовність роботи з освоєння теми від цілі до кінцевого результату;

• визначити рівень розкриття понять на даному етапі і співвіднести його з подальшим навчанням (вписати конкретний урок в систему уроків);

• проектувати свою діяльність на чверть, півріччя, рік за допомогою переходу від поурочного планування до проектування теми;

• звільнити час для творчості - використання готових розробок за темами звільняє вчителя від непродуктивної рутинної роботи;

• визначити можливості реалізації міжпредметних знань (встановити зв'язки і залежності між предметами і результатами навчання);

• на практиці реалізувати метапредметние зв'язку і забезпечити узгоджені дії всіх учасників педагогічного процесу;

• виконувати діагностику досягнення планованих результатів учнями на кожному етапі освоєння теми;

• вирішити організаційно-методичні проблеми (заміщення уроків, виконання навчального плану і т.д.);

• забезпечити підвищення якості освіти.

ТК дозволяє адміністрації школи контролювати виконання програми і досягнення планованих результатів, а також здійснювати необхідну методичну допомогу вчителю.

Починається планування з вивчення навчальної програми. Ця частина роботи виконується перед початком навчального року і кожної чверті. При цьому особливу увагу треба звернути на основні цілі та завдання навчального предмета в цілому і на цілі і завдання, що стоять перед кожної навчальної темою. Вивчаючи зміст конкретної навчальної теми, вчитель усвідомлює логічний взаємозв'язок навчального матеріалу з раніше вивченим, а також з матеріалом, який належить вивчити пізніше. Це дозволить більш глибоко і чітко сформулювати близькі й далекі цілі вивчення навчального матеріалу.

Наступний етап - вивчення методичної літератури. Вивчивши зміст черговий навчальної теми за програмою, вчитель переглядає відповідні розділи підручника, методичних посібників і статті в методичних журналах та інших джерелах. Велику допомогу при плануванні вчитель отримує з матеріалів УМ К, що включає підручник, робочий зошит, методичний посібник, збірники завдань і вправ та інші додаткові матеріали до навчального предмета.

Підготовку вчителя до уроку схематично можна представити таким чином:

• вивчення матеріалу конкретного уроку в підручнику. Вивчаючи підручник, вчитель співвідносить характер і логіку викладу в ньому навчального матеріалу з досягнутим рівнем підготовки і рівнем розвитку своїх учнів. Особливо велику увагу приділяє повноті викладу теми та доступності - зазначає те, що в підручнику викладено просто і доступно, з тим, щоб частина матеріалу доручити учням для самостійного вивчення. Одночасно треба відзначити і те, що може виявитися важкодоступним для учнів. Особливо ретельно продумується методика викладу цих питань па уроці;

• вивчення і підготовка наявних в школі засобів навчання по темі уроку. Учитель переглядає не тільки наявні посібники, навчальні кінофільми, комп'ютерні програми та матеріали, але і знайомиться з анотаціями телевізійних передач, прослуховує звукові посібники. Особливу увагу необхідно приділити навчальним демонстраційним і лабораторним роботам. Техніку та методику їх постановки вчитель ретельно відпрацьовує, щоб на уроці не було невдачі;

• розробка плану уроку у вигляді технологічної карти. Учитель в процесі підготовки продумує, які поняття підлягають особливому засвоєнню. Положення та правила, а також тексти для запису на дошці, які вчитель хоче вивчити з учнями, повинні бути точно продумані і по можливості записані. Вчителі математики, фізики, хімії та інших дисциплін, де це необхідно, записують в план вирішення завдань, які будуть запропоновані на уроці. Щоб цілеспрямовано і тим самим успішно провести опитування, при підготовці уроку вчитель продумує, які питання він поставить окремим учням і кого він хоче запитати. Тільки так він зможе рівномірно опитати всіх учнів і отримати уявлення про рівень їхніх знань.

При підготовці до уроку намічається і домашнє завдання. Цим вчитель досягає того, що домашнє завдання стає органічною складовою частиною освітньої та виховної роботи школи і одночасно забезпечує перехід до наступного уроку. При цьому він повинен передбачити, скільки часу буде потрібно учням для виконання домашнього завдання виходячи з їх вікових особливостей і можливостей. Так, в 3-4-х класах школи час підготовки домашнього завдання середнім школярем не повинно перевищувати півтори години.

Як має виглядати закінчення уроку, представлено в табл. 11.5.

Таблиця 11.5. Структура закінчення уроку

При розробці плану уроку враховується ступінь підготовленості учнів до свідомого засвоєння наміченого змісту, до виконання проектованих навчальних дій. Дуже важливо також заздалегідь передбачати можливі труднощі, які можуть виникнути в учнів, особливо у слабоуспевающих, і намітити шляхи їх подолання. Організація роботи учнів при підготовці також повинна бути продумана і прийнята до уваги при структуірованіі уроку. Отже, вчитель заздалегідь продумує, коли буде проводитися робота з усім класом і в яких випадках учні повинні працювати самостійно.

Слід керуватися ніжепредставленним алгоритмом організації діяльності учнів на уроці.

На першому етапі - самовизначення в діяльності, організовується стимулювання інтересу учнів до вивчення конкретної теми за допомогою ситуативного завдання, виявлення відсутніх знань і умінь для його виконання в контексті досліджуваної теми. Результатом цього етапу є самовизначення школяра, засноване на бажанні освоювати навчальний матеріал, на усвідомленні потреби його вивчення та постановки особистісно значущої мети діяльності.

На другому етапі - навчально-пізнавальної діяльності організовується освоєння змісту навчальної теми, необхідного для виконання навчального завдання. Цей етап має змістовні блоки, кожен з яких включає певний обсяг навчальної інформації і є лише частиною змісту всієї теми. Кількість блоків визначається вчителем з урахуванням принципів необхідності та достатності для реалізації поставленої мети при вивченні конкретної теми.

Кожен блок представляє цикл покрокового виконання навчальних завдань з освоєння конкретного змісту і включає:

• на 1-му кроці - організацію діяльності учнів з освоєння навчальної інформації на рівні "знання" - освоєння окремих термінів, понять, висловлювань;

• на 2-му кроці - організацію діяльності учнів з освоєння навчальної інформації на рівні "розуміння";

• на 3-му кроці - організацію діяльності учнів з освоєння навчальної інформації па рівні "вміння";

• на 4 -му кроці - організацію діяльності учнів по пред'явленню результату освоєння навчальної інформації даного блоку.

Послідовне виконання навчальних завдань створює умови для освоєння змісту теми, формування умінь працювати з інформацією, які відповідають метапредметние (пізнавальним) вмінням. Успішне виконання завдань служить підставою для переходу до освоєння наступного змістовного блоку.

На третьому етапі - інтелектуально-перетворювальної діяльності для виконання навчального завдання учні вибирають рівень виконання (інформативний, імпровізаційний, евристичний), спосіб діяльності (індивідуальний чи колективний) і самоорганізуються для виконання ситуативного завдання. Самоорганізація включає: планування, виконання і пред'явлення варіанта рішення. Результатом цього етапу є виконання та подання завдання.

На четвертому етапі - рефлексивної діяльності співвідноситься отриманий результат з поставленою метою і проводиться самоаналіз і самооцінка власної діяльності по виконанню завдань в рамках досліджуваної теми. Результатом є вміння аналізувати і оцінювати успішність своєї діяльності.

Таким чином, представлена технологія забезпечує умови для формування особистісних, метапредметних (пізнавальних, регулятивних, комунікативних) дій і розвитку інформаційно-інтелектуальної компетентності школярів.

Результатами навчання плануються не тільки предметні знання, а й створення портфоліо, орієнтир на самооцінку учня, формування адекватної самооцінки.

Але складений план (конспект) уроку не повинен перетворюватися на самоціль і приводити до того, що вчитель під час уроку працює тільки за цим планом, забуваючи про клас і його роботі. У такому випадку він втрачає керівництво класом. Хороший вчитель не прикутий до плану; якщо це необхідно, він може відійти від нього і, незважаючи на змінені умови, досягти наміченої мети, тим більше, що сучасні вимоги до організації навчального процесу спрямовані на активну спільну діяльність вчителя та учнів.

Продумане побудова уроку та інших форм організації навчального процесу в процесі підготовки має велике значення для успішного проведення занять. Педагогічною майстерністю вчитель володіє тоді, коли урок їм логічно продуманий, правильно побудований, план його складений так, що він відповідає дидактичним принципам і правилам, проведений так, як він задуманий, і досяг поставлених цілей.

Приклад 7.

Орієнтовні приклади технологічних карт навчального проекту:

• http://romaschka.com.ua/texnologichna-karta-proektu/

• Технологічна карта навчального проекту “Поліетилен та пластик – шкода чи користь?” Автор: вчитель початкових класів Кравцова Олена Олександрівна:  https://urok-ua.com/tehnologichna-karta-navchalnogo-proektu-polietilen-ta-plastik-shkoda-chi-korist/

Приклад 3.

Структура технологічної карти
http://stud.com.ua/46489/pedagogika/struktura_tehnologichnoyi_karti

Найбільш доцільною і прийнятною для всіх навчальних предметів є наступна структура технологічної карти:

1. Назва блоку (теми) навчальних занять.

2. Кількість годин на вивчення блоку навчальних занять. Назва блоку (теми) і кількість годин визначаються виходячи з програми на основі значущості навчального матеріалу в обов'язковому мінімумі вимог державного стандарту.

3. Триєдині дидактичні цілі, плановані при вивченні навчального блоку (теми) і сформульовані па діяльнісній основі.

Включають в себе навчальні, розвиваючі та виховні аспекти.

3.1. Навчальні цілі покликані:

• допомогти учням цілісно уявити проект вивчення нової теми;

• організувати діяльність учнів з планування вивчення нової теми;

• виявити ступінь готовності учнів до засвоєння нових знань, оволодінню вміннями, навичками і способами діяльності на основі актуалізації суб'єктного досвіду кожного учня;

• забезпечити засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, способами пізнавальної, інформаційно-комунікативної і рефлексивної діяльності по досліджуваному блоку навчального матеріалу;

• організувати діяльність учнів:

• по самостійному застосуванню знань, умінь і способів діяльності в різноманітних ситуаціях;

• корекції знань і способів дій;

• узагальнення і систематизації знань і способів дій;

• забезпечити формування (продовжити і закріпити):

• предметних, спеціальних умінь і навичок;

• загальних навчальних умінь, навичок і способів діяльності (пізнавальної, інформаційно-комунікативної і рефлексивної).

3.2. Розвиваючі цілі повинні бути орієнтовані на розвиток:

• особистісно-смислового ставлення до навчального предмета;

• пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей у процесі набуття знань по предмету з використанням різних джерел інформації та сучасних інформаційних технологій.

3.3. Виховні цілі повинні передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності:

• для формування та розвитку різних якостей особистості;

• виховання переконаності у можливості пізнання законів природи і використання досягнень науки на благо розвитку цивілізації;

• співпраці в процесі спільного виконання завдань, виховання шанобливого ставлення до думки опонента при обговоренні проблем сучасної дійсності;

• формування готовності до морально-етичної оцінки використання наукових досягнень і власних вчинків.

4. Плановані результати (особистісні, предметні, мета-предметні, інформаційно-інтелектуальну компетентність і УУД).

5. Метапредметні зв'язки та організацію простору (форми роботи і ресурси).

6. Основні поняття теми.

7. Технологію вивчення зазначеної теми (на кожному етапі роботи визначається мета і прогнозований результат, даються практичні завдання на відпрацювання матеріалу і діагностичні завдання на перевірку його розуміння і засвоєння).

8. Контрольне завдання на перевірку досягнення планованих результатів.

При підготовці до сучасного уроку вчителю слід враховувати:

• визначення теми навчального матеріалу;

• тип дидактичної мети теми;

• тип дидактичної мети уроку;

• визначення типу уроку;

• вивчення і первинне закріплення нових знань;

• закріплення нових знань;

• комплексне застосування зун;

• узагальнення і систематизація знань;

• перевірки, оцінки та корекції зун учнів;

• продумування структури уроку;

• забезпеченість уроку;

• відбір змісту навчального матеріалу;

• вибір методів навчання;

• вибір форм організації педагогічної діяльності;

• оцінка зун;

• рефлексія уроку.

Дидактична структура відображається у плані-конспекті уроку і в технологічній карті: організаційний момент, тема, мета, освітні, розвиваючі, виховні завдання, мотивація їх прийняття, плановані результати: знання, вміння, навички, особистісно формує спрямованість уроку, перевірка виконання домашнього завдання ( у випадку, якщо воно задавалося), підготовка до активної навчальної діяльності кожного учня на основному етапі уроку, постановка навчальної задачі, актуалізація знань, повідомлення нового матеріалу, рішення навчальної задачі, засвоєння нових знань, первинна перевірка розуміння учнями нового навчального матеріалу (поточний контроль з тестом), закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та систематизація знань, контроль і самоперевірка знань (самостійна робота, підсумковий контроль з тестом), підведення підсумків, діагностика результатів уроку, рефлексія досягнення мети, домашнє завдання: інструктаж щодо його виконання.

Необхідно чітко позначити тему, мету і завдання уроку.

Мета уроку визначається:

• планованим результатом уроку;

• шляхами реалізації цього плану.

Мета зазвичай починається зі слів "Визначення", "Формування", "Знайомство" і ін. У формуванні мети уроку слід уникати дієслівних форм.

Завдання - дана в певних умовах (наприклад, в проблемній ситуації) мета діяльності, яка повинна бути досягнута перетворенням цих умов відповідно до визначеної процедури.

Формулювання завдань уроку найчастіше має форму відповідей на питання: "Що треба зробити, щоб досягти мета уроку?" Таким чином, завдання повинні починатися з дієслів - "повторити", "перевірити", "пояснити", "навчити", "сформувати", "виховувати" і ін.

Відразу необхідно передбачити плановані результати уроку. У формулюванні планованих результатів також необхідно однаковість і відповідність завданням: скільки завдань - стільки і планованих результатів.

На основному етапі уроку вкрай важлива підготовка кожного учня до активної навчальної діяльності. Необхідно визначити систему контрольно-оціночної діяльності, що включає в себе:

• самоконтроль учнів;

• взаємний контроль;

• контроль вчителя.

Розроблена вчителем технологічна карта - проект вивчення теми. На її основі складаються технологічні карти навчальних занять.

Форма запису уроку у вигляді технологічної карти дає можливість максимально деталізувати його ще на стадії підготовки, оцінити раціональність і потенційну ефективність обраних змісту, методів, засобів і видів навчальної діяльності на кожному етапі уроку.

І. РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ та  ЛАНЦЮЖОК ЗАПИТАНЬ

У наведеній нижче таблиці  наведено приклад розробки запитань на базі  Змістовного запитання: «А що означає знайти проблему?  Як виявити проблему? » для кожного рівня таксономії Блума.

Завдання:   Перегляньте наведені приклади. Сформулюйте  спочатку твердження, а  потім переформулюйте їх на запитання для  змістовного запитання «Що таке екологія?  Яка екологічна проблема загрожує Україні??»

На якому рівні з’являються Тематичні запитання?

Змістовне запитання	Знання	Розуміння		Використання	Аналіз	Синтез	Оцінювання
ПРИКЛАД: Що означає знайти проблему?	Наведіть декілька визначень, поняття «проблема»		Наведіть приклади  екологічних проблем	Охарактеризуйте проблеми спалювання, утилізації пеперобки сміття	Назвіть характерні риси екологічних проблем їх вплив на здоров’я людей, процеси оподаткування та інвестиції пов’язані з ними	Створіть модель  для вирішення проблеми екології.	Обгрунтуйте  ваше бачення конкретних шляхів иврішення екологічної проблеми сміттєзвалищахарактерні риси вашого ідеального керівника
	Які є визначення поняттям: «проблема»? інвестиції», «утилізація», «оподаткування», «сміттєпереробні заводи», «розподільний збір сміття»?		Які існують екологічні проблеми?Які є види забруднень (води, повітря, їжі, сміття…)?Як екологія   впливає на життя і здоров’я людей ?	Які хімічні сполуки виділяються при спалюванні сміття?" Чи може дати друге життя  сміттєпереробний завод?  Як можна утилізувати сміття?1.      Яка екологічна проблема загрожує Україні? 2.     Яким чином хімічні речовини забруднюють довкілля?	Яким чином спалювання сміття впливає на здоров’я людей?Чому оподаткування змінює процеси утилізації сміття?Як інвестиції розвивають сміттєпереробну галузь?1.     Чи є в Україні розподільний збір відходів ? 2.     Які причини повільного розвитку переробки сміття ? 3.     Які причинно-наслідкові звязки ?	Як  можна запустити сміттєпереробний завод?Як організувати розподільний збір сміття?1.     Яким чином  можна використати штучний інтелект у сміттєпереробній галузі ? 2.      Якими складовими визначається рівень інтелектуальної поведінки? Як використати робототехніку при розподілі та переробці сміття?	Чому саме ця модель допоможе запустити сміттєпереробний завод?Чому розподільний збір сміття ви вважаєте найефективнішим?
Як вибрати тему проекту?	Наведіть декілька визначень, поняттям «тема», «об’єкт», «дослідження», «справа»		Наведіть приклади  екологічних тем	Охарактеризуйте мету і завдання проектів  «Чисте місто», «Зробимо Україну чистою», «Де ми живемо – самі порядок наведемо», «Полігон твердих побутових відходів (ПТВ) – сміттєзвалище»,	Назвіть характерні риси  обраної теми проектів	Розробіть проекти  для вирішення проблеми екології.	Обгрунтуйте  ваше бачення  реалізації екологічних проектів
1.      2.	Які є визначення поняттям: «тема», «об’єкт», «дослідження», «справа»3.		Щ Що мене найбільше цікавить?2.      Чим я хочу займатися передусім (наприклад, математикою чи інформатикою, фізикою, хімією чи біологією)? 3.     Чим я здебільшого займаюсь у вільний час? 4.      Що допомагає мені отримувати хороші оцінки в школі?5.      Про що з вивченого в школі хотілося б дізнатися більше, глибше?6.     Чи  є щось таке, чим я особливо пишаюсь?	Які існують технології утилізації сміття? (як захоронення на полігонах, роздільний збір, термічна переробка, біологічна переробка). Як  і де планується використовувати продукт переробки відходів ("флаф")  (у якості альтернативного палива )	Із чим пов’язана ефективність переробки твердих побутових відходів  (роздільного збору серед населення, транспортуванням відходів та технологіями переробки) Які підприємства, збирають вторинну сировину – склобій, макулатуру, полімерні відходи?. Чи є в Україні культура роздільного збору побутових відходів серед населення?механізму сміттєпепреробної галузі та інвестицій	Що зміниться, якщо буде реалізовано державний проект "Чисте місто"?Яка мета і завдання ставляться в рамках цього проекту?Де і якої потужності планують побудувати сміттєпереробні заводи?Хто бажає бути інвесторами і вже інвестує сміттєпереробну галузь в Україні?Скільки коштує сміттєпереробний завод?	Якими мають бути техніко-економічні обґрунтування будівництва сміттєпереробних заводі?.Які критерії мають оголошені конкурси для інвесторів?  Як оцінюють проекти автори публікацій про сміттєпереробні заводи, про роздільний збір сміття", про робототехніку. 4.
Що таке робототехніка?	Які є визначення поняттю «робототехніка»		1.     Як умовно можна розділити робототехніку? 2.	Якими знаннями та здібностями необхідно володіти, щоб працювати в сфері робототехніки?  Як створити свого робота і навчити його рухатися?!	Які риси  мають фахівці, що створюють і використовують технічні роботи? Де можуть працювати робототехніки?	Яку б  професію ви обирали для свого проекту?Яким чином професія людини впливає на екологію довкілля?Як професія фахівця змінить роботу сміттєпереробного заводу?	Що зміниться при використанні робототехніки на сміттєпереробному заводі? Чому?

ІІ. ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ НАД ПРОЕКТОМ

1.  Перед початком роботи потрібно обов’язково скласти попередній план. Однак слід пам’ятати, що під час проведення проектної діяльності цей план зазвичай доводиться змінювати та вдосконалювати, оскільки проектування – процес творчий, у ході якого постійно доводиться щось доповнювати, від чогось відмовлятися. Перед тим, як розпочати роботу над проектом, необхідно відповісти на такі запитання: «Що? / Чому?», «Як?», «Хто?», «Коли?».

 1. Що? / Чому?

                      На розв’язання якої проблеми ви спрямовуєте свої зусилля?

                     Яка мета вашого проекту? 

                     Які завдання ставить перед собою ваш проект?

 2. Як?  

                     Як розбити проект на етапи для більш ефективної реалізації? 

                     Якими методами можна виконати поставлені завдання? 

                     Як презентувати результати проекту?

 3. Хто? 

                      Які групи треба створити? 

                     До кого треба звернутися за консультацією / допомогою? 

                     Як розподілити обов’язки відповідно до можливостей учасників проекту? 

4. Коли? 

                     Які терміни реалізації проекту? 

                     Коли треба презентувати проект?

                      Етапи роботи над проектом? 

      Розробка. Планування. Реалізація. Презентація(захист). Оцінювання.

 Для того, щоб скласти план, потрібно відповісти на запитання: 

                     «Як я можу дізнатися щось нове про те, що досліджую?»

                      «Звідки буду черпати інформацію?». 

      Для цього необхідно визначити, які методи та в якій послідовності ти можеш для цього використати? Пропонуємо перелік доступних методів збору інформації:

                     подумати самостійно; 

                     відшукати та прочитати книжки про те, що ти досліджуєш; 

                     переглянути кіно- й телефільми; 

                     знайти інформацію в глобальних комп’ютерних мережах, наприклад, в мережі Інтернет; 

                     запитати в інших людей; 

                     провести спостереження; 

                     здійснити експеримент. 

     Необхідно пам’ятати, що і підбір методів дослідження, і план роботи залежать від характеру та особливостей твого проекту. Відмітимо основні особливості зазначених вище методів збору інформації.

1.                Подумати самостійно. Мабуть, саме з цього варто починати будь-яку творчу роботу. Наприклад: Яким методом можна отримати хімічні реакції або сполуки, які відбуваються при перегниванні, переробці або спалюванні сміття? Як боротися з димовим смогом при спалюванні сміття? Куди діватимуться відходи після очистки добутого зі сміття метану?   Як використати отриману зі сміття теплову та електроенергію?

2.                Можна поставити собі такі запитання: Що я знаю про це? Які думки я можу висловити з цього приводу? Які висновки та узагальнення я можу зробити з того, що мені вже відомо? Орієнтовне пояснення: комплекс сміттєпереробного заводу складається з 3 модулів: автоматичне сортування, термохімічне перетворення, виробництво готового продукту (тепло, електроенергія, нафтопродукти). Завод виробляє 25 мегават умовного тепла на годину, 30 млн. літрів умовного палива на рік, працює 365 днів на рік без перерви і всього 2 дні на рік йому потрібні на профілактику. Все працює у замкнутому циклі, немає викидів в атмосферу, тому завод може будуватись в межах міста. Крім того, у разі його будівництва буде не лише вирішено проблему зі сміттям, а й створено близько 100 нових робочих місць

Завдання 1.  Запиши складений попередній план до свого проекту, скориставшись цією  інформацією тут:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

2. Відшукати та прочитати книжки про те, що ти досліджуєш.

       Якщо предмет вивчення детально описаний у доступних для тебе джерелах, їх необхідно обов’язково переглянути. Адже не потрібно відкривати те, що вже давно відкрито. Вивчивши відомі факти, можна рухатися далі – відкривати нове! Почати можна з довідників і енциклопедій. Сьогодні видається величезна кількість різноманітних довідкових видань для дітей і дорослих. У них міститься дуже багато цікавої інформації. Коли ж її виявляється замало, то варто прочитати статті, повідомлення наукові праці з детальним описом досліджуваного явища чи предмета. Занотуй все, що ти дізнався з книжок та підручників. Не забувай складати бібліографічний опис джерела, з якого взята інформація!!!  Переглянути кіно- й телефільми. Багато нової інформації міститься не тільки в книжках, а й  у різноманітних наукових, науково-популярних і художніх фільмах. Це справжній скарб для дослідника. Пам’ятай про це! 

Завдання 2. Занотовуй все, що ти дізнався нового з різних джерел інформації: ____________________________________________________________________________________________________________________________________

    3.   Знайти інформацію в глобальних комп’ютерних мережах, наприклад у мережі Інтернет. Комп’ютер – надійний помічник сучасного дослідника. Комп’ютер допомагає вирішувати найрізноманітніші завдання: готувати тексти, будувати математичні моделі, проводити експерименти з комп’ютерними копіями об’єктів, робити креслення, схеми, малюнки тощо. У глобальних комп’ютерних мережах міститься багато інформації практично з усіх питань, які можуть тебе зацікавити. Пам’ятай! Інформація в мережі Інтернет не завжди доступна для твого розуміння й нерідко буває необ’єктивною. 

Завдання 3. Запиши все, про що допоміг тобі дізнатись комп’ютер: ____________________________________________________________________________________________________________________________________ 

4.       Запитати в інших людей.

         Людей, з якими варто поспілкуватися щодо проблеми, яку ти досліджуєш, можна умовно поділити на дві групи: фахівці та нефахівці.     До фахівців ми відносимо всіх, хто професійно займається тим, що ти досліджуєш. Це можуть бути вчені, наприклад професор із університету чи працівник науково- дослідного інституту. У школі їх знайти важко. Проте до них можна звернутися з листом, відправивши його звичайною або електронною поштою. Фахівцем може бути і вчитель. Наприклад, учитель фізики   може розповісти  про альтернативні джерела енергії та використання штучного інтелекту в робототехніці, а вчитель хімії – про хімічні сполуки, які виділяються в період розпаду сміття, вчитель біології та екології – про екологічні процеси, які впливають на життя і здоров`я людей які мешкають біля сміттєзвалищ  та багато нового, того, що не входить у звичайні шкільні програми. Фахівцями можуть виявитися і тато, і мама, і дідусь, і бабуся і управлінці і науковці, і медики і статисти.

     Нефахівцями для тебе будуть усі інші люди. Їх теж бажано розпитати. Цілком вірогідно, що хтось із них знає щось дуже важливе про те, що тебе цікавить. Деякі проектні роботи потребують опитування, вивчення думки людей різних категорій щодо того чи іншого питання. У такому випадку тобі треба чітко визначитися, кого та в який спосіб будеш опитувати. Пам’ятай! Під час усного спілкування з людьми будь толерантним, поважай погляди та думки інших людей, заздалегідь готуй запитання, усе почуте занотовуй, дякуй за будь-яку інформацію.

Завдання 4. Чітко сформулюй запитання та запиши  інформацію, одержану від інших людей:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

    5.  Провести спостереження. Цікавий і доступний спосіб одержання нових знань – спостереження. От тільки потрібно пам’ятати, що розуміти й пам’ятати, дивитися й слухати може кожен, а ось бачити та чути здатні далеко не всі. Дивимось ми очима, слухаємо вухами, а бачимо та чуємо розумом. Наприклад, кожен може побачити, як перевозиться сміття на сміттєзвалище;  як горить ПТПВ (сміттєзвалище); подивитися, як  люди вибирають і  розподіляють сміття; як на смітті отримують прибутки; знають що дуже хворіють люди, які мешкають біля міського полігону твердих побутових відходів . Однак тільки розумний спостерігач, дивлячись на сміттєзвалище (ПТПВ), може зробити багато цікавих висновків. 

Завдання 5. Запиши інформацію, одержану за допомогою спостережень:

____________________________________________________________________________________________________________________________________ 

6. Здійснити експеримент. Слово «експеримент» походить від латинського «experimentum» і в перекладі означає «спроба, дослід». Це провідний метод пізнання більшості наук. Експеримент передбачає, що ти активно впливаєш, на те, що досліджуєш. Так, наприклад, існує близько 50 різних видів пластику, які відрізняються технічними характеристиками (твердість, міцність, стійкість до температури і ін.). Пластик нас оточує майже всюди, витісняючи традиційні матеріали: папір, скло, кераміку, метал. Завдяки своїм властивостям окремі види пластика дуже широко застосовуються для виготовлення упаковки і побутових виробів:

                     поліетилен (HDPE, LDPE),

                     поліпропілен (PP),

                     поліетилентерефталат (PET),

                     полістирол (PS).

      Експеримент 1. Ти можеш експериментально визначити вид пластику за допомогою маркування, з якого виготовлена ​​упаковка. У цьому тобі допоможе спеціальне маркування, яке по техрегламенту Митного союзу ТР ТЗ 005/2011 «Про безпеку упаковки» повинно наноситися на упаковку. Це маркування може бути у вигляді літерного позначення або цифрового коду, щоб забезпечити утилізацію одноразових виробів.

Увага! Динаміка зростаючого використання харчової упаковки з пластику, одноразового пластикового посуду, численних пластикових виробів призводить до збільшення кількості пластикових відходів. Термін розкладання пластику в природному середовищі налічує сотні років. Негативними і небезпечними є процеси їх розкладання, в результаті яких виділяються хімічні речовини з недостатньо вивченим рівнем токсичності. Але можливі і позитивні аспекти, якщо відходи пластика зібрати окремо і впорядкувати за видами. Після чого вони можуть бути перероблені і використані у виробництві нових товарів – це гранули поліетилену і поліпропілену, а також готові вироби з гранул – труби, плівки, пакети, відра, ящики та інша тара, меблева фурнітура та інше.

       Експеримент 2. Ти можеш  також експериментально визначити на дотик види пластику, які відрізняютьсятехнічними характеристиками (твердість, міцність, стійкість до температури і ін). 

Завдання 6. Опиши спочатку плани, а потім результати своїх експериментів: 

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7: РОЗРОБИТИ ТЕХНОЛОГІЧНУ КАРТУ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

____________________________________________________________________________________________________

Орієнтовні критерії оцінювання: 

·                     відповідність між проблемою і темою, метою, завданнями проекту; 

·                     практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

·                     планування та організація самостійної дослідницької діяльності учнів; 

·                     доцільне використання дослідницьких та пошукових методів; 

·                     створення атмосфери успіху, підтримка позитивного емоційного настрою;

·                     методи та форми оцінювання; 

Навчальний посібник 

Лариса Володимирівна КРАВЧУК,

викладач кафедри методики і психології

дошкільної та початкової освіти

ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка

1.    Теоретичні засади методу проектів (розділ з посібника)[1]

         Слово “проект”  європейськими мовами було запозичене з латини й означає “викинутий уперед”, “той, що висувається”, “той, хто “впадає в очі”. Пізніше проект починають розглядати як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.

       Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.

        Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ початку ХХ століття як метод проблем. Він пов’язувався з ідеями гуманістичного спрямування у філософії і освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпатріком.

        „Уявіть собі дівчину, яка пошила собі плаття. Якщо вона вклала душу в свою роботу, працювала з натхненням, любов’ю, самостійно зробила викрійку і придумала фасон плаття, самостійно його зшила, то це і є зразок типового проекту”. Так писав у 1918 році один із основоположників „методу проектів”, послідовник Джона Дьюї, професор педагогіки учительського коледжу при Колумбійському університеті Уільям Херд Кілпатрик.      

       Дехто з дослідників пов’язує виникнення методу проектів з ім’ям американського педагога  Е. Паркхерста. Він розроблявся з 1919 року у місті Дальтон, і тому був відомий під назвою „Дальтон-план”. Його метою була індивідуалізація процесу навчання, яка б давала можливість кожній дитині навчатися у найбільш зручному для неї режимі. У першій половині дня діти працювали самостійно, без розкладу занять. У другій половині – заняття у групі за інтересами, причому групи створювалися за бажанням самих учнів. У цілому, кожний учень працював за індивідуальним планом (проектом), який складався разом із вчителем. Через деякий час учень звітувався, „захищав” свій проект.

         Сучасні дослідники історії педагогіки підкреслюють, що використання „методу проектів” у радянській школі перетворилося на захоплення суто виробничими проблемами в 1920-ті роки і призвело до різкого спаду якості освіти. 

На думку вчених, причинами такого явища стали:

            відсутність підготовлених педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;

            слабка розробленість методики проектної діяльності;

            гіпертрофія „методу проектів”, яка зашкодила іншим методам навчання.

       Постановою ЦК ВКП (б) від 01.09.1931 року комплексно-проектна система у Радянському Союзі була змінена на  класно-урочну.

       Демократичні зміни та соціальні запити суспільства, а також вимоги студентів реформувати систему освіти сприяли відродженню методу проектів у західноєвропейських країнах у 60-ті роки ХХ ст.

        Метод проектів  ґрунтується на ідеї спрямованості навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який можна отримати завдяки вирішенню тієї чи іншої теоретично чи практично значущої для учня проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, оцінити, застосувати на практиці. Внутрішній результат – досвід діяльності – стане безцінним надбанням учня, об’єднавши знання і уміння, компетенції і цінності.

☼  Учителю на замітку

       Саме у молодшому шкільному віці закладається низка ціннісних установок, особистісних якостей і ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо цей вік розглядається як малозначущий, „прохідний” для методу проектів, то порушується наступність між етапами розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів не вдається згодом досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Цікаво про метод проектів

       У 1910 –ті роки американський професор Коллінгс першим у світі запропонував класифікацію навчальних проектів:

„Проекти ігор” – дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), які мали на меті участь у груповій діяльності.

„Екскурсійні проекти”, спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.

„Оповідні проекти”, участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми – усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.

„Конструктивні проекти” – які передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту, наприклад,  виготовлення клітки для кролів, годівниці для пташок.

       В експериментальній школі, яка працювала під керівництвом Коллінгса виключно за методом проектів, за перший рік навчання було задумано і виконано самими дітьми 58 „екскурсійних проектів”, 54 „ігрових проектів”, 396 „оповідних проектів” та 92 „конструктивних проектів”. Цікаво, що керувала цими проектами всього одна вчителька цієї школи.

Типологія проектів

Тип проекту визначається за такими типологічними ознаками:

Домінуючий у проекті вид діяльності: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практично-орієнтована) і т. ін.

Предметно-змістовий напрямок: монопроект (у межах однієї галузі знань); міжпредметний або надпредметний проект.

Характер координування проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований.

Характер взаємозв’язків (серед учнів одного класу, школи, району, міста, регіону, країни, різних країн світу).

Кількість учасників проекту.

Тривалість проекту: короткотривалі, середньої тривалості, довготривалі.

☼  Учителю на замітку

        Як показує досвід роботи, при застосуванні методу проектів у початковій школі ефективною є наступна послідовність його модифікацій: від короткотривалих (1 – 2 уроки) однопредметних проектів до довготривалих, міжпредметних, від особистих до групових і загальнокласних.

Дослідницькі проекти:

- добре обміркована структура;

- визначеність мети;

- актуальність предмета дослідження для всіх учасників;

- соціальна значущість;

- продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.

Творчі проекти:

- відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників;

- спільна діяльність перебуває в розвитку;

- завчасна домовленість учнів про результати і форму їх представлення ( рукописний журнал, свято тощо);

- необхідність мати сценарій свята, макет журналу.

Ігрові проекти:

- учасники беруть на себе певні ролі;

- вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх персонажів;

- домінуючий вид діяльності – гра.

Інформаційні проекти:

- збір інформації про певний об’єкт, явище;

- ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів;

- потреба добре продуманої структури;

- систематична корекція у ході роботи над проектом;

- структура включає: мету, актуальність, методи отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентація.

Практично-орієнтовані проекти:

- результат діяльності чітко визначено з самого початку;

- орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду);

- потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників;

- визначення функцій кожного з них;

- наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень;

- презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.

Навчально-телекомунікаційні проекти:

- спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів;

- підґрунтям є комп’ютерна телекомунікація, яка має спільну мету дослідження певної

проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності;

- проекти такого виду завжди мають міжпредметні зв’язки та більш глибоку інтеграцію знань.

☼  Учителю на замітку

     На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Шляхи вибору тематики проекту:

            порада фахівців;

            пропозиція вчителя, батьків;

            ініціатива дітей.    

Основні джерела інформації при виборі тематики проекту:

·        програмовий матеріал;

·        події у світі;

·        місцеві події;

·        історія регіону, в якому живуть діти.

      Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла зустрітися вузьке і уявлення її про такі проблеми малодиференційовані, однопланові. Разом з тим, проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяру, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

          ☼  Учителю на замітку

       Отже, забезпечити мотивацію включення молодших школярів в самостійну роботу над проектом можна за умови, коли  проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку.

      Звичайно, з віком дитини буде розширюватися і коло тем для проектів. 

Пам’ятка для вчителя

Плануючи тематику проекту, подумайте, чи:

            тема вибрана у відповідь на питання дітей?

            зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?

            заохочує проект творче мислення, уяву?

o   засвоять діти основні навички?

o   зможуть діти краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу?

o   відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію?

Вимоги до навчального проекту:

·        Метою роботи над проектом є розв’язання конкретної, соціально-значущої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.

·        Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.

·        Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.

·        Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми.

·        Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.

☼  Учителю на замітку

Таким чином, проект – це „п’ять П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.

Етапи і зміст проектної роботи

1. Пошуковий: визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.

2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

3. Практичний: виконання запланованих кроків.

4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, „захист” проекту.

5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

Пам’ятка для вчителя

Перш ніж планувати певний проект, дайте відповідь на три головні запитання: 

·        Які навчальні завдання ви ставите?

·        Якими знаннями повинні оволодіти  діти?

·        На яких уміннях ви збираєтеся концентрувати увагу?

 Відповіді на ці запитання допоможуть вам визначити мету і завдання даного проекту.

Організаційні форми робіт, характерні для навчальних проектів:

            групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

            самостійна робота учнів;

            консультації з керівником проекту;

            консультації з експертами;

            екскурсії;

            лабораторна робота;

            творчий звіт, „захист” проекту.

Характерні ознаки методу проектів:

            наявність певної значущої для учнів проблеми;

            вихідний момент -  інтереси дітей;

            домінування принципу  самостійності у діяльності учнів;

            використання різноманітних форм діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова;

            зв’язок теорії з практикою;  

            зв’язок з реальним життям;

            забезпечення  максимальної  пізнавальної  активності учнів;

            розвиток творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;

            використання різноманітних методів, засобів навчання;

            здійснення  монопредметних, міжпредметних  та надпредметних зв’язків;

            інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва;

            створення матеріалів, які є різними за змістом і формою, але готові до застосування на практиці;

            із об’єктів навчання учні перетворюються на суб’єктів навчання;

            включає в себе елементи особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу у навчанні;

            є однією із сучасних форм  особистісно   орієнтованого навчання.

      ☼  Учителю на замітку

   Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Професійна позиція учителя

            із носія готових знань перетворюється в організатора пізнавальної, пошукової діяльності учнів;

            переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів;

            стає організатором пошукової, дослідницької, творчої діяльності учнів;

            виступає у ролі організатора, консультанта, ведучого дискусії;

            стає демократичним, рівноправним партнером учнів.

Структура діяльності учителя і учнів під час роботи над навчальним проектом

№	Етапи діяльності	Учні	Учитель	Способи організації взаємодії
1	Підготовка. Визначення теми та мети проекту	Обговорення пошук інформації	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2	Планування	Формулюють завдання, обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Навчальний діалог
3	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія
4	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору
5	Аналіз інформації, формулювання висновків	Аналізують інформацію, готують вироби	Спостерігає, коригує, радить	Ситуація вільного вибору, навчальний діалог
6	Захист проектів, колективний аналіз	Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід	Обговорює разом з дітьми	Навчальний діалог

Оцінка учнівського проекту

Оцінка вчителем:

            проміжних та кінцевих результатів;

            вибору способів дослідження;

            риторичних умінь;

            значимість виготовленого продукту

Оцінка запрошеними на презентацію (однолітки, адміністрація школи, громадськість, батьки)

o   уміння представити проект;

o   значимість проекту

Самооцінка:

o   чого навчився;

o   особистісний внесок;

o   що вдалося (аргументація);

o   що не вдалося(аргументація);

o   що можна було зробити інакше.

Форми самооцінки:

o   чи сподобався мені мій проект?

o   чи робив я найулюбленішу роботу?

o   чи використовував різні ідеї?

o   чи потребував допомоги?

o   чи можу я зробити більше з цієї теми?

      ☼  Учителю на замітку

         „Щось пізнаючи, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати” – такою є філософія сучасного розуміння методу проектів.

      Тому так важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, що вони виготовили, і отримали задоволення від своєї праці.

      Оцінка виконаних проектів має носити стимулюючий характер!

     У початковій школі має бути відзначений кожний учень, який брав участь у виконанні проекту!

       Для цього найкраще визначити декілька номінацій і постаратися зробити так, щоб кожний проект став „переможцем”.

Орієнтовні номінації проектів: „Оригінальний проект”, „Незвичайний проект”, „Проект-сюрприз”, „Веселий проект”, „Добрий проект”, „Проект-велетень”, „Дружний проект”, „Солодкий проект”  тощо.

Результати проектної діяльності молодших школярів:

Абетка, альбом, бабусині рецепти, бібліотечка, веб-сторінка, вірш, газета, гербарій, годівничка, довідник, екскурсія, журнал, загадка, зелений куточок, іграшка, ігротека, казка, календар, картина, книжка, колаж, колекція, костюм, листівка, макет, малюнок, модель, музична добірка, навчальний посібник, наочний матеріал, пам’ятка, плакат, план, похід, реферат, родинне свято, серія ілюстрацій, словник, сувенір, сценарій свята, театр, фотоальбом.

Оцінка вчительського проекту

Оцінка запрошеними на презентацію (адміністрація школи, колеги)

·        науково-методична обґрунтованість;

·        ефективність;

1.     застосування;

-         психолого-педагогічна відповідальність.

Представники громадськості

-         корисність для громади

Самооцінка

·        науково-методичне обґрунтування;

·        аналіз проектної діяльності;

·        цінність проектного продукту

---

[1] Розділ з посібника «Метод проектів: особливості застосування в початковій школі»: Посіб. для вчителів початкових класів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів. - Видавництво  Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка. – 2009. -  42 с.
 С                                                          Стаття

Цветаєва І.В., вчитель початкових класів спеціалізованої школи №211 міста Києва

«Метод, що руйнує шкільну рутину»

(метод проектів) з досвіду роботи

«Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий зв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.»

В.Сухомлинський

Пізнання навколишнього світу дитиною починається ще до першої зустрічі з учителем та вихователями. З моменту свого народження, в родині малюк починає вчитися. Якщо для маленької особистості від самого початку створюються умови свободи вибору дій для знайомства із навколишнім світом, якщо ці відкриття будуть постійно підтримуватися, діти бажатимуть продовжувати вчитися, пізнавати, досліджувати, творити протягом усього життя.

Американський філософ і педагог Джон Дьюї зазначав, що мотивація до діяльності робить пізнавальний процес природним і значущим для кожної дитини і це, в свою чергу, полегшує діяльність педагога. Разом з тим, якщо процес пізнавальної активності є природним для дитини, то чому педагоги усіх країн світу спостерігають педагогічний феномен: чим наполегливіше дорослі навчають дитину, тим менше вона цього хоче.

Наприкінці минулого століття в педагогічних системах багатьох країн був проведений критичний аналіз діючих на той час навчальних програм, якими були незадоволені і вчителі, і батьки, і учні. Хочу навести деякі причини такого ставлення:

·        велика кількість навчальних знань, умінь та навичок з кожного предмета;

·         механічні навички читання та письма ще з дитячого садка нівелювало мотивацію до навчання;

·        стандартизоване тестування перед вступом до першого класу, яке орієнтувало вчителів і батьків на виявлення кінцевих результатів з даного предмету, а не на процес пізнання;

·        предметний підхід до навчання мав фрагментарний характер і не давав цілісного уявлення про картину світу в усіх його взаємозв’язках і протиріччях;

·        знання з окремих дисциплін не використовувалися в реальному житті.

Результатами таких досліджень стали розробки нових освітніх концепцій. Саме у цей час виникла ідея проектно-тематичного (інтегрованого) навчання для дітей раннього віку.

Особливе значення для формування системи проектно-тематичного навчання має положення Джона Дьюї безпосередньо на основу життєвого досвіду дитини. Саме тому початок будь-якої пізнавальної діяльності за принципом тематичного проекту починається з питання “Що ви знаєте про це?”.

Джон Дьюї стверджував, що при організації роботи на основі проектів і тем педагог повинен володіти як мінімум двома уміннями:

·        складати особистий навчальний план (тобто програму навчання конкретно для своєї групи дітей);

·        складати індивідуальні програми для конкретних дітей.

Отже, серед технологій що «повертаються» до нас останнім часом-і є започаткований понад 100 років тому метод проектів. Переживши закономірну абсолютизацію, він наразі поступово вбудовується у сучасне шкільне життя, стає одним з яскравих і доречних його надбань. Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства.

Мета педагогічної технології “Метод проектів” полягає у стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат.

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу.

Використовуючи метод проектів у своїй роботі з учнями, я впевнилася в тому, що він містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов’язкову презентацію результатів.

Основні вимоги до структурування проекту:

·                   починати завжди необхідно з вибору теми проекту, його типу, а також кількості учасників;

·                    учителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, доцільні для дослідження у межах визначеної тематики;

·                   проблеми висуваються учнями за участю вчителя (запитання, ситуації, що сприяють визначенню проблеми);

·                   важливим моментом є розподіл задач по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;

·                   здійснюється самостійна робота учасників проекту щодо вирішення індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих задач (на уроках, заняттях, наукових товариствах);

·                   необхідним етапом виконання проектів є їхній захист;

·                   завершується робота колективним обговоренням, експертизою, оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулюванням висновків.

Планування змісту та ходу своїх навчальних проектів я здійснюю за такими етапами:

І.  Організація проекту.

1.                Формування основної проблеми та дидактичної мети.

2.                Вибір теми і виду проекту залежно від проблеми уроку.

ІІ.  Планування проектної діяльності.

1.                Вибір учнями теми групових (індивідуальних, парних) проектів.

2.                Обдумування шляхів розв’язання проблеми.

3.                Формування груп для підготовки складання проекту.

4.                Визначення форми презентації результатів проектної діяльності.

ІІІ.  Реалізація проекту.

1.                Складання групою, парою (індивідуально) плану роботи над проектом.

2.                Визначення джерел інформації, способів її збирання та аналізу.

3.                Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту.

4.                Самостійна робота над виконанням плану проекту. Оформлення проекту.

5.                Аналіз виконаної роботи.

ІV.  Підсумок проектної діяльності.

1.                Підготовка та захист проекту.

2.                Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.

Дитина вчиться не для вчителів, а для себе. В умовах прискорення отримання інформації і розширення її джерел уміння обробляти інформацію є найважливішим для кожної дитини. Що ж сприяє виникненню в учнів мотивації до навчання?

Створення розвивального середовища навчання різними засобами.

Одним з таких засобів є застосування методу проектів. Але у декого може виникнути запитання: чи можна застосовувати цей метод у початкових класах? Відповідь однозначна – треба! Розроблений для навчання підлітків, метод активно впроваджується і в початковій ланці. Потреба в ньому викликана, насамперед, особливим поглядом на навчання найменших учнів – доцільністю інтеграції змісту окремих навчальних предметів.

Проектування в початковій школі має свою специфіку:

·        слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні;

·        всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів ретельно контролюються вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мал;.

·        проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки ми, вчителі, маємо чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

·        участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

·        Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю , систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки.

·        Результати пошуків широко використовуються у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

·        Теми учнівських проектів дуже різноманітні і у початкових класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значимі.

Результатом пошукової роботи може бути: (показати примірники)

- випуск збірок, задачників, буклетів тощо;

- наукова доповідь;

- альманах;

- макет;

- відкриття експозицій та інше.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе.

Суть поняття «проект» - це спрямованість на практичний результат, який можна одержати, розв’язуючи проблему.

Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності.

Беручи участь у проекті, діти не тільки здобувають і застосовують знання, а й розвивають комунікативні навички, навички самоконтролю, самооцінки, творчі здібності.

 Декілька слів хочу сказати про проблеми, які я виявила, використовуючи в своїй практиці метод проектів. На початковому етапі, спостерігаючи за дітьми, я помітила, що процес усвідомлення проблеми не відбувається. Дослідницька діяльність використовує елементарний досвід фрагментарно. У дітей формується загальне уявлення про деякі явища й ефекти, але немає системного розуміння їх суті, що засновується на здатності встановлювати причино - наслідкові зв’язки і за ними робити висновки.

Отже, для роботи з молодшими школярами неможливо механічно перенести теорію методики проектної діяльності та проведення досліджень. В учнів початкової школи немає умінь самостійної роботи з літературою, не до кінця сформована здатність здійснювати зв’язок процесу діяльності з її результатом, особливо віддаленим за часом. Недостатня сформованість критичного мислення і невміння мислити абстрактно ускладнюють розвиток здатності виводити закономірності в явищах, що спостерігаються.

В основі розвитку цих навичок повинні бути знання. Це те ядро, на якому плануються спостереження та пошуково-дослідницька діяльність. У процесі роботи над різними проектами я переконалася, що дослідницька діяльність дає принципово інший результат, ніж звичайний пошук інформації.

На основі аналізу досвіду проведення проектів можна побудувати їх типологію:

1) За домінантою в проекті діяль­ності:

-  дослідницькі;

- інформаційні;

- творчі;

- ігрові;

- практичні;

- ознайомчо-орієнтовані;

2) за предметно-змістовими напрямами:

– монопроекти (в рамках однієї предметної галузі);

–міжпредметні;

 3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті:

– індивідуальні;

– групові;

– колективні;

– шкільні;

– українські;

– міжнародні.

4) за терміном виконання проек­ту:

- короткостроковими (для вирішення невеликої проблеми або частини більш складної проблеми), які можуть бути розроблені на декількох уроках за програмою одного предмета чи як міждисциплінарні;

- середньої тривалості (від тижня до місяця);

- довгостроковими (від місяця до декількох місяців).

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи:

 1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.

 2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

 3. Практичний: виконання запланованих кроків.

 4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, “захист” проекту.

 5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

 Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт:

- групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

- самостійна робота учнів;

- консультації з керівником проекту;

- консультації з експертами;

- екскурсії;

- лабораторна робота;

- творчий звіт, «захист» проекту.

 Уже існує успішний досвід проведення навчальних проектів найрізно­манітнішої тематичної спрямованості. Домінуючими в проекті можуть бути, наприклад, такі змістові аспекти:

- літературна творчість;

- природничо-наукові дослід­ження;

- екологічні;

- мовні (лінгвістичні);

- культурологічні (країно­знав­ство);

- рольово-ігрові;

- спортивні;

- географічні;

- історичні;

- музичні.

На прикладі проектної роботи, яку я проводила в своєму класі, хочу показати вам, як відбувається презентація проекту, з чого починається робота над проектом, які основні етапи виконання роботи

Актуальність проекту

Важливо пояснити учням для чого ми вивчаємо культурну спадщину своєї країни, наскільки важливо набувати тих чи інших знань про державу, в якій ми живемо в сучасному світі.

План здійснення проекту:

·        Організаційно-підготовчий етап

·        Вибір теми і виду проекту

·        Формування основних проблемних питань

·        Розподіл на групи

·        Розподіл обо’язків між учасниками груп

·        Планування проектної діяльності

·        Складання групою плану роботи над проектом

·        Обдумування шляхів розв’язання проблеми

·        Визначення форми презентації результатів проектної діяльності

·        Творчий етап. Реалізація проекту (позаурочний час)

·        Визначення джерел інформації, способів її збирання та аналізу

·        Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту

·        Самостійна робота над виконанням плану проекту

·        Колективне створювання класного куточку української культури

·        Оформлення проекту

·        Підсумковий етап. Підсумок проектної діяльності

·        Захист проектів групами

·        Демонстрація індивідуальних презентацій (виступ екскурсовода)

·        Оцінювання проектної діяльності

·        Аналіз успіхів і невдач. Висновки

·        Проблемні питання проекту:

·        «Що таке культурна спадщина?»

·        «Що належить до культурних скарбів України?»

·        «Де зберігається культурна спадщина України?»

·        «Що ми можемо розповісти про архітектурні об’єкти культури, музеї?»

·        « Як зберегти почуття причетності до культурної спадщини багатьох поколінь?»

Дуже коротко хочу ознайомити вас з проектною діяльністю в моєму класі, яка була проведена за останні 2 роки та її результатами

А також у нас є проекти, які заплановані на поточний навальний рік. 

Головний довгостроковий проект, над яким працює мій клас – це «Сайт 4-Б класу» , який діти створили самостійно і виділили сторінку для класного керівника.

Отже, проектний підхід можна застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття  знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

Свій виступ я б хотіла закінчити словами В.Сухомлинського. Вслухайтесь в них і задумайтесь. Ці слова дуже важливі і актуальні в сучасній педагогіці:

«Навчити дитину вчитися,   дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його здійсненні – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою.»

 В.О. Сухомлинський

Джерела інформації та Інтернет-ресурси

• Використання проектної технології в початковій школі  http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/33260/
• Навчальний проект для початкової школи http://osvita.ua/school/lessons_summary/initial/15117/
• Використання методу проектів у початковій школі http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/pochatkove-navchannya-ta-vixovannya/16060-vikoristannya-metodu-proektv-u-pochatkovj-shkol.html
• Презентація на тему "Технологія проектного методу навчання в початковій школі" http://svitppt.com.ua/pedagogika/tehnologiya-proektnogo-metodu-navchannya-v-pochatkoviy-shkoli.html
• Навчальні прокти в початковій школі. 2 клас. http://osnova.com.ua/preview/book/5584/%D0%9F%D0%94%D0%9F002.pdf
• Навчальні проекти в початковій школі. 3 клас. http://book.osnova.com.ua/book/5748-%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96._3_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81